ТУМАН ЯРОМ, ТУМАН ДОЛИНОЮ

Туман яром, туман долиною

Туман яром, туман долиною,
Туман яром, туман долиною.

За туманом нічого не видно,
Тільки видно дуба зеленого.

Під тим дубом криниця стояла,
В тій криниці дівка воду брала,

Та й впустила золоте відерце,
Засмутила козакові серце.

"А хто ж мені відерце дістане,
Той зі мною за рушничок стане."

Обізвався козак молоденький,
Обізвався козак молоденький.

“А я твоє відерце дістану,
І з тобою за рушничок стану."

Хай виплива туман долиною,
Якщо доля, заберу дівчину.