АННА АХМАТОВА - «А Смоленская нынче именинница...» («А Смоленська нині іменинниця...») - АННА АХМАТОВА

«А Смоленская нынче именинница...» («А Смоленська нині іменинниця...») Переклав М. Москаленко )

* * *

А Смоленская нынче именинница,
Синий ладан над травою стелется,
И струится пенье панихидное,
Не печальное нынче, а светлое.
И приводят румяные вдовушки
На кладбище мальчиков и девочек
Поглядеть на могилы отцовские,
А кладбище — роща соловьиная —
От сиянья солнечного замерло.
Принесли мы Смоленской заступнице,
Принесли пресвятой Богородице
На руках во гробе серебряном
Наше солнце, в муке погасшее,—
Александра, лебедя чистого.

Август 1921

* * *

А Смоленська нині іменинниця,
Синій ладан над травою стелеться,
Лине панахидний снів над цвинтарем,
Не печальний нині, а просвітлений.
І ведуть сюди рум'яні вдівоньки
І дівчаток і маленьких хлопчиків
Подивитись на могили батьківські,
Кладовище, наче солов'їний гай,
Геть завмерло в сонячному сяєві.
Принесли ми Смоленській заступниці,
Принесли пресвятій Богородиці
На руках у гробі сріберному
Наше сонце, згасле у болестях,—
Олександра, лебедя чистого.

Серпень 1921

«А Смоленская нынче именинница...» («А Смоленська нині іменинниця...») Переклав М. Москаленко )