Де я не йду, що не почну,
все тінь твоя зо мною,
і кождий сміх, момент утіх
тьмить хмарою сумною.
"Чого, - питаю я не раз, -
життя моє лоточиш?
Ти не моя, а я не твій,
чого від мене хочеш?
Чи завинив тобі я що?
Чи тужиш так за мною,
що тінь твоя вкрива мене
все хмарою сумною?"
Та тінь мовчить, звичайно - тінь,
ні мови, ні розмови;
а може, се моєї тінь
покійної любови.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.