* * *
Зачем притворяешься ты
То ветром, то камнем, то птицей?
Зачем улыбаешься ты
Мне с неба внезапной зарницей?
Не мучь меня больше, не тронь!
Пусти меня к вещим заботам...
Шатается пьяный огонь
По высохшим серым болотам.
И Муза в дырявом платке
Протяжно поет и уныло.
В жестокой и юной тоске
Ее чудотворная сила.
Июль 1915
* * *
Пощо прикидаєшся ти? -
То вітер, то камінь, то птиця.
Пощо посміхаєшся ти,
Як з неба раптова зірниця?
Не муч, не торкайся долонь!
Оддай мене віщій гризоті...
Тиняється п'яний вогонь
На висохлім сірім болоті.
І Муза протяжно співа,
Діряву накинувши хустку,
Її чудотворні права —
В жорстокім і юному туску.
Липень 1915
«Зачем притворяешься ты...» («Пощо прикидаєшся ти?») Переклав I. Римарук
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.