Ой у полі нивка,
Кругом материнка…
Там дівчина жито жала,
Гарна чорнобривка.
Жала ж вона, жала,
Сіла спочивати,
Їхав козак з України —
Мусив шапку зняти.
Мусив шпаку зняти,
“День добрий, — сказати, —
Помогай Біг, дівча моє,
Тобі жито жати!”
А дівчино стала,
Йому одказала,
Вона ж йому одказала —
Серденьком назвала.
А вже тая слава
По всім світі стала,
Що дівчина козаченька
Серденьком назвала.
А вже тая слава
По всім городочку,
Що дівчина козакові
Вишила сорочку.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.