Одна струна залишилась в душі,
Як спомин, як моє начало,
І не лунають в серці звуки ті,
Що ніжним гуком долю огортали…
Порвалось все і добре, і лихе,
А що натомість у мені зосталось?
Мій тихий плач відлуння рознесе
Дай Бог щоб сміхом все мені верталось.
Снує в думках щось тихе і чуже,
Мовчить і жде, щоб я таки зламалась, -
Як упаду, то, мабуть, вже усе,
Ну, а як ні - життя і так не склалось.
Та все ж таки не все тепер лихе
І може я тоді лиш спала?
Насниться ж уві сні таке?!
Страшний мій сон, бо я життя чекала.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.