Надворі сніг… Прийшла зима
І вже лютують злі морози.
Нема кохання, ні нема
Та нам не час вже лити сльози.
Ти йдеш додому –сірий вечір,
А на душі немов тягар.
І лише пада сніг на плечі
Щоб нагадати –ти не снах.
Пройшовши парк, ти помічаєш
Цих пар закоханих юрбу
І тихо лиш собі зітхаєш,
Несучи в собі ту журбу.
Багато друзів кажуть твердо –
Кохання не важливе в нашому житті.
Та хочуть ті сказать відверто,
Що вечори їх в самоті.
Мораль одна –життя прекрасне,
Не дивлячись на ту самоту.
Прийде весна, все стане ясно
Знайдеш любов свою одну!
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.