Сьогодні на твоєму лиш вікні
Дощ намалює лінії обличчя,
Так усміхаюсь я лише тобі,
Ця посмішка мені, як завжди, личить…
Куточки губ піднялись догори,
І губи розтягнулись на обличчі,
Можливо, це лиш сни тоді були,
І дощ вже змив ці лінії навічно…
Але на дзеркалі твоїм душі
Лишились усмішки мої краплини,
І знай, я посміхаюсь лиш тобі,
І сонцем, і дощем у кожну днину…
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.