Справжня
Я так боюсь тобі відкритись
Тому повинна зупинитись
Бо як побачиш мене справжню
Тобі напевно стане страшно.
Гадаєш ти, що ще маленька
Наївна і злегка дурненька
Помітив ти, що часто плачу
Через щоденнії невдачі.
Не знаєш ти, як я кохаю
Й наскільки сильно це ховаю
Ти - ідеал із мрій далеких
І втратити тебе так легко.
Але як важко все забути
Й себе знов вільною відчути
Хоча навіщо це казати
Зобов*язана ж я мовчати.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.