спогад
Любов життя ще крок і рай
Від нас її не забирай
Піти від всіх знайти нове
І крапля в море потече
А може крапля то сльоза дівоча
Хіба не плачеш ти що ночі
За тим чого тепер нема
Вже сонце хмари закрива
Така та хмара як смола
І в серці кожного журба
Журба за тим кого нема
Та Боже де вона жила
Жила між нами
Чи любили таку її коли убили
І кожен з нас кричав
О Боже ти її забрав
Забрав туди не повернеш
Як сніг торішній приведеш
Та в серці нашому зима
А в ньому дівчина жива
Така тендітна і красива невже
Тут року не прожила
Тут крапка
Свічка догора
І скажу такі слова
Чому її з нами нема
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.