Ніч
Темна глибочінь затягує у вир,
Вона відверта, вона відкриє очі.
Місячним світлом пролитий страх
Через незбагненні одкровення ночі.
Сам на сам, ти і підсвідомість,
Кров'яні уламки чорно-білих крил,
Ночі, як тягучий мед, безмежність,
І скрипучий звук по спогадах,
Шрамом лишиться у моїх снах.
Свій крик душі почую тільки я.
І може ще моя далека зоря.
гарно...
ВідповістиВидалити