Життя
Життя - загадка людства,
Ніхто не розгадав,
Небесних лютих правил
Наш світ ще не догнав.
І всюди такий безлад:
Не вміємо ми жить,
Не знаємо, напевно,
Як душу свою мить.
Від тих думок немилих,
Що в нас у голові,
Не бачимо тривоги
Для попереджень їх.
Затягують в безодню
Нас і наший світ,
Ми впоратись не зможем,
Не йде із нас вже піт.
Не буде в нас майбутнього,
Не зможем збудувать,
Бо зло нами керує,
Воно для нас, як яд.
Забули рідну матір
У нашому житті
І будем колихати
Дітей у небутті.
І зникнемо без сліду
Крізь мутність наших дій,
Не будемо у книзі
Шукати порятунок свій.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.