Світлана С. - Губи шепочуть неначе закляття...

Губи шепочуть неначе закляття...


Губи шепочуть неначе закляття
ті заповітні слова.
Зкинуті маски і душі розп'яті
на алтарі почуття...
Я розчиняюсь в твоїй атмосфері,
хоча й немає ще нас...
Тільки б лишались відчинені двері...
Тільки б слова без прикрас...
Я чомусь вірю очам, що як небо.
В них залюбки потону..
Як би була я сьогодні без тебе?..
Цього ніяк не збагну...

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.