Спогади
КОЛИ РАПТОВО ЗРОЗУМІЛА,
ЛЮБОВ МЕНЕ, ЯК ГРІМ НАКРИЛА,
НЕНАЧЕ МРІЯ НЕЗЕМНА,
ТАКА СОЛОДКА І ТЕРПКА...
І ВЖЕ В ДУМКАХ МОЇХ ЯК БУРЯ,
УСЕ НА СВІТІ СКОЛИХНУЛА,
І СВІТ ВЖЕ НІБИ НЕ ТАКИЙ,
А ЛИШ СОЛОДКИЙ,І П"ЯНКИЙ,
І ЗУПИНИЛОСЬ ВСЕ НА МИТЬ,
І НІБИ ЩОСЬ МЕНЕ МАНИТЬ
І ТУТ ОДРАЗУ ВСЕ,ЩО БУЛО
В ДУМКАХ МОЇХ ПЕРЕВЕРНУЛО
І ВСЕ ВЖЕ СТАЛО ЯК БУЛО,
І СПРАВДІ ПОМОГЛО,
КОХАННЯ РІЧ ТОМУ ВАЖЛИВА,
БО ЗРОЗУМІТИ НЕ МОЖЛИВО)))
І ЛИШ ТОДІ, КОЛИ НАСПРАВДІ,
УСЕ, ЩО СКАЗАНО БУЛО
ОЦЮ ЄДИНУ МИТЬ КОХАННЯ,
ВЖЕ ПОВЕРНУТИ НЕ ЗМОГЛО)))
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.