Ірина Шушняк-Федоришин - Цілунок Нефертіті

У сні крислатих дюн
Поміж вітрів стокрилих
Оаз мініатюр
І міражів зрадливих
Впіймав тремкі вуста
Своєї Нефертіті
Жагуче пригорта
Плоди терпкі налиті
По контурах стрімких
Снується калазиріс
Бентежність ніг струнких
Очей мигдальний виріз...
Падіння не минеш
Видіння відкликаєш
Без тями і без меж
У Ніл спокус пірнаєш
У небо у піски
У хвиль густих волосся
В майбутнє у віки
Збулося чи здалося...

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.