Ми не розбещені були
Ні ласощами, ні ляльками -
Наші батьки прийшли з війни,
Де чесно, гідно воювали.
Шинель, пілотка, кирзачі -
Були на будень і на свято,
У сім'ях повно дітвори,
Хоч і жили всі не багато.
Стареньку ляльку ми, мов скарб,
По черзі у руках тримали
Її обшарпану, брудну
Усім кутком оберігали.
А мама гарна, молода -
На сукні дірочки латала,
Дівоче все своє вбрання
Нам - діточкам перешивала.
І у гумових чобітках
Від холоду коліли ноги
І у сніги, і у мороз -
Ми ними міряли дороги.
І ласку батьківську, скупу,
Винагородою сприймали -
Вони пройшли усю війну,
А долі людської не мали.
2011 р. Надія Таршин
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.