Людмила Яцура - Затишок у хаті – мама там моя

Ластів’їна доля – моя пташко, мамо,
Промінь моїх смутків, і добра доріг…
Ти рушник на щастя й долю вишивала
І тому він сильний роду оберіг.

Ластівки весною знов летять до хати
І гніздечка свої із любові в’ють,
На добро це кажуть, кажуть, щоб кохати,
Гарні вісті радо ці пташки несуть …

Ранки відбіліли, відсріблились далі,
Згасла в надвечір’ї мамина зоря,
Та тепло назавжди зберігає пам’ять…
Затишок у хаті – мама там моя.

У простому – святість, вірність у дорогах,
Ластівкою лине мама в серце знов,
Журяться, і плачуть, і зовуть пороги,
Відчуваю вічну мамину любов.

20.01.2014