Квітослава - Буває вранці прокидаюсь

Буває вранці прокидаюсь,
Дивлюсь на сонце,каву п`ю.
Твоєму фото усміхаюсь,
Та в світ чудовий знову йду.

Між нами кілометрів сотні,
Між нами тисячі людей.
А я своє багатотисячне "сьогодні"
посиплю пелюстками орхідей.

То й що,як я тебе не часто бачу?
То й що?Я не шкодую .Ні.
Я збережу надію ту гарячу,
Зустріти тебе знову навесні.

Лиш,пам`ятай,що десь тебе чекає,
Ота твоя дівчина з ластовинням...

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.