Людмила Яцура - Не питай, про що думаю знову

Не питай, про що думаю знову,
Коли небо таке мінливе…
Повертаюсь думками до Львова,
Бо душа у міста красива.

Посміхається небо у вікнах,
Сонце промінь дарує мені,
Гордий Львів потопає у квітах
І дарує щастя мені.

Тепла радість і щира розмова
Залітають у марево снів,
Ми удвох закохалися знову,
А у нас закохався знов Львів.

Тихі вулички знов гомінливі,
А у серці весняний щем…
Де ще можна отак звабливо
Душу вмити ранковим дощем!?.

Посміхається небо у вікнах,
Сонце промінь дарує мені.
Гордий Львів потопає у квітах
І дарує знов щастя мені.

4.04.2014 Людмила Яцура

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.