Людмила Яцура - Ось вона, душі моя криниця

Ось вона, душі моя криниця,
Невичерпне духу джерело!..
Досхочу холодної водиці
Я нап’юся, обійму село…

Може в цьому весь секрет великий,
Що купалася у росах ранку трав,
Що шаную рід і хрест з осики,
Щоб не бачити війни заграв.

Бо війни громи – із градобою…
Маками розкрилися серця,
Посивіли схили ковилою…
А земля стражденна, рідна ця.

Як же її хочеться умити,
Зцілити, щоб щастям розцвіла!..
Це ж заради неї треба жити
Нам у вірі переможного добра.

7.05.2014 Людмила Яцура

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.