Коли світанок подарує день
Вишневу радість у гостинне літо,
Тоді сплету вінок із зорь-пісень
І посміхнуся знов життю привітно.
Чому душа болить і в серці щем?
Чи зрада це і родича, і брата?..
Ми не усі гартовані вогнем.
Яка планета у бійця-солдата?
А хтось недокохав, недолюбив
І не напився погляду дитини.
А він це знав… і жити ще хотів,
Та твердо йшов на захист Батьківщини.
А танки і колись цим шляхом йшли,
Щоб ворогів на захід всіх прогнати.
Сьогодні уже правнуки війни
Ідуть на схід, щоб розбрат подолати.
Щоб у добрі та долі розцвіла,
Життю відкрита, нова Україна,
Щоби землі цій у душі хвала
Була довіку вірною в родині.
Нам будувати день і міць його
Із піснею, що з радості і туги,
Наш хліб і сіль для щастя одного,
Для того він, хто є нам вірним другом.
О, земле рідна! Ти ганьби не знай,
Від тих, хто продає тебе за гроші.
Красу калини й дуба не ламай,
Живи, зіркова! Ти ж у нас хороша!
19.06.2014 Людмила Яцура
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.