ЛІРИКА - Я дуже тяжко Вами відболіла - Ліна Костенко

1197.jpg


Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
А розум спав, довірливий Самсон.

Тепер пора прощатися нам. Будень.
На білих вікнах змерзли вітражі.
І як ми будем, як тепер ми будем?!
Такі вже рідні, і такі чужі.

Ця казка днів – вона була недовгою.
Цей світлий сон – пішов без вороття.
Це тихе сяйво над моєю долею! –
Воно лишилось на усе життя.



3 коментарі:

  1. сумно..печально..так буває в житті:світлий сон іде без вороття

    ВідповістиВидалити
  2. вірш мені дуже сподобався

    ВідповістиВидалити
  3. Історія мого кохання... Історія моєї самотності...

    ВідповістиВидалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.