Марічка Нічия - НІЧИЯ

НІЧИЯ



Очі зелені,
Сльози гірки.
Пусті кімнати.
То її….


Нормальна родина,
Дві сварки на день.
Закрила двері,
Звичайна мігрень


Підбори, сукня,
Мрії наскребла…
Але ж не казка, то життя.
Додому піде нічия


Ти бачиш це сонце
Вона- лиш дощі.
Попереду чи ззаду
Коханню з нею не йти


Навіщо дав таку красу?
Велику душу залишив одну
Навіщо стільки в тіло те,
Якщо це все назавжди нічиє

1 коментар:

  1. це про кого? якщо власне розкриття душі, то я думаю шо так не варто...не варто так себе обділяти в долі...

    ВідповістиВидалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.