Немає нікчемних слів,
Немає звичайних снів.
І там, де сліпе кохання –
Вершинне буття питання.
Немає святих людей,
Немає дурних дітей.
І там, де сльоза малечі –
Біди беруть на плечі.
Немає вічних дощів,
Немає простих віршів.
І там, де живе вона, –
Повірте, там завжди весна.
Як це можна прокоментувати? ВРАЗИЛО!!! ВРАЗИЛО І ЗАЧЕПИЛО!!! Навіть не сподвалася на такі емоції сьогодні. Дякую.
ВідповістиВидалити