Вона кохала його,
Він про неї не знав.
Сиділа та ридала,
А час все минав...
Вона не чула нічого ,
Лише серця стук.
А ще його голос,
Це був чарівний звук...
Душа її заходила у замкнутий круг,
За руку тримав її найкращий друг...
Вона втратила розум і заснула назавжди...
А він жив далі про неї незнавши.....
P.S. Цей вірш присвячений моїй сестрі-близнючці, яка закінчила життя самогубством через нещасливе кохання....
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.