Молочай заплітає коси,
Ранок тільки ввійшов в життя,
І лягли, мов криштальні, роси
На розлуку і забуття.
Небо клаптями рветься струнно,
Іще трошки - й впадуть дощі
І покотяться в гай відлунням
Заховатися в спориші.
Мов обманута, пахне м'ята,
Липа наче в душі цвіте
І захоплює все, проклята,
І спустошує вкрай мене.
Я ходжу, на шматки розбита,
І не бачити, й бачить - біль.
А кругом, де не йди, розлито
Пахне літом шалений хміль.
І чи я вже від хмелю п'яна,
Чи то кріп мені так запах,
Я не знаю : то серце рване
Або просто піон зачах...
Супер, спасибо...сразили...
ВідповістиВидалити