Раїса Гаврилюк - Сини

У котрусь ніч, в котресь вікно
Котрийсь з синів постукає легенько...
Я не спитаю - хто,
Я до дверей хутенько!
А звідти голос молодий
Устами сина буде матір звати.
Мій місяцю! Зайди,
Зайди до хати.
У хаті син - і ясна ніч.
І зійде вранці сонце ледь раніше.
Я з сином віч-на-віч,
І буде день світлішим...
Минулий день, минулі дні,
Що я одна долала понад силу,
Привиділись мені,
Не пожаліюсь сину...
У котрусь ніч, в котресь вікно ,
Котрийсь з синів постукає легенько...
Я не спитаю - хто,
Я до дверей хутенько!..

2 коментарі:

  1. Чисто, проникливо, просто від душі, по-материнському...

    ВідповістиВидалити
  2. Раїса Гаврилюк29 січня 2013 р. о 12:20

    Хотіла більше надрукувати у вас, але, виявляється, це не просто...
    Сайт цікавий, буду читати інших авторів. Спасибі. Р.К.

    ВідповістиВидалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.