Людмила Яцура - КОХАННЯ КРИЛА

Моє кохання – радості політ,
Срібнозіркове, місячнодоріжне…
Зупинить вітер і розтопить лід
В нім мій вогонь, а ще ромашки ніжність.

Людмила Яцура - ВЕСНА ІДЕ

ВЕСНА ІДЕ

Із ніжністю небес іде весна,
Спішить, торкаючись промінням,
Весна – пробудження, це – дивина,
Це сходи радості з насіння.

Л. Яцура - С праздником весны! С Днем 8 Марта!

С Днем 8 марта! С праздником весны!
Чтоб струилась радость и цвели цветы.
Мамы, жены, сестры – феи красоты,
Вы, как в небе звезды,
Крылья у мечты.
Пожелаем счастья! Нам дарите мир!
Ну, а мы, мужчины, вам закатим пир.

***

Alex - МОЯ ЖЕНА

МОЯ ЖЕНА

Как светлый луч, весны улыбка,
Как колокольчик, что звенит,
Моя жена – как флейта, скрипка,
Любви моей большой магнит.

Людмила Яцура - З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!

Моєму коханому чоловіку
Олександру в День народження

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!

Свято зранку твоє,
День народження твій!
В день чудовий тебе обіймаю,
Найщиріші слова я дарую тобі,
І від серця тебе я вітаю.

Людмила Яцура - РУШНИК ЛЮБОВІ

РУШНИК ЛЮБОВІ

Рушник любові вишитий добром,
Рушник любові у намисті калиновім,
Джерельно чистий, а душі тепло,
Посіяне, зростає в кожнім слові.

Людмила Яцура - У ЛЮБОВІ ЖИТИ

У ЛЮБОВІ ЖИТИ

Моя родина – це планети пульс,
Життя у ритмі калиновім, чистім,
Як світлий день, як часу рух,
Як квіти вишні і берези листя.

Людмила Яцура - МІСТО ЮНОСТІ НАШИХ ДІТЕЙ

МІСТО ЮНОСТІ НАШИХ ДІТЕЙ

В теплий серпень думки полетіли,
Перетнувши простору час…
Ми на Набережній зустрілись,
Щоб згадати потім не раз:
Ті щасливі студентські роки
Сесій, заліків, черг у кіно…

Людмила Яцура - РОДИНА

Коли засніжить осінь скроні
Й настане непогожа днина,
Пригорне у свої долоні
Промінчик сонця – це родина.

Самотності не треба знати,
Сльозини жодної краплини.
Всіх зігріває ніжно мати
Й домашній вогник – це родина.

Ви не зростіть, як десь у полі
При тій дорозі дві билини.
Хай не терзає вітер долі,
Зігріє хай тепло родини.

Хай смуток душу не лоскоче
Печалі миті і хвилини,
Зустрінуть вас завжди ці очі
І руки рідної родини.

ОБЛИЧЧЯ НАДІЇ

ОБЛИЧЧЯ НАДІЇ

Полетить з листом осені день учорашній,
Забере гіркоту твоїх снів,
А залишить надію на все найкраще
У світанках нових і розмовах вітрів.

А минуле сумне, як листя опале,
Ще й прибите холодним дощем,
Лиш надії обличчя ніжне світле та гарне
Забирає із серця щем.

Подарує ще сили і мрій сподівання,
Суть відкриє земного буття:
У роках, днях, секундах – кохання.
А ціна йому – наше життя.

ЛІРИКА - Єдина, з твоїх фантазій- ІВАН ДРАЧ

Єдина, з твоїх фантазій
Мені в пам'ятку єдина…
Мужчина з крилом підбитим
Схилився над юною жінкою.
Вуста її спрагло кличуть,
А руки горять з розпуки,
А перса пашать безсоромно,
А юні коліна тремтять.
Мужчині ж вона не до пари,
Бо крила, хоча б підбиті,
Йому пахнуть небом гордим.
Ні знятися він не годен,
Ні взяти її за дружину:
Він — небесен, вона ж земна.

ЛІРИКА - ЕТЮД КОХАННЯ - ІВАН ДРАЧ

ЕТЮД КОХАННЯ

Кохати — нові землі відкривати,
Нюанси свіжі і відтінки нові.
Кохати — це щомиті дивуватись,
Це — задихатись з подиву — любові.

Це — припадати до джерел незнаних
І дикої жаги не втамувати.
Порушувати дивовижні плани,
А потім дивовижніші сплітати.

ЛІРИКА - Гріх - Грицько Чупринка

Я знав, я пив її мучення
І взяв на душу гріх чужий;
Тому гріху нема наймення,
Ні заборони, ні межі.

Вона була в чудовім трансі,
Немов жива і не жива;
В давно знайомому романсі
Я чув, я знав її слова:

ЛІРИКА - Не говорім палких освідчень - Григорій Чубай

Не говорім палких освідчень –
Словес безбарвних перетертих.
Бо зорі вниз летять у відчаї,
В ту ніч освідчуючись смерті.

Бо трави в темінь проростаючи,
Життю освідчуються в ночі.
Тож зрозуміймо, не питаючи,
Свою задуманість пророчу.

І розкажім собі обіймами
Про тишину над оболонями.
Най зорі падають невпіймані,
Минаючи твої долоні!

ЛІРИКА - Так ніхто не кохав - Володимир Сосюра

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання..

Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки...
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки...

ЛІРИКА - ЗАКОХАНА - Василь Симоненко

ЗАКОХАНА

Ось на тому й ущухла злива,
Розійшлися з під’їзду всі.
Ти брела по струмках, щаслива
В загадковій своїй красі.

Били блискавки ще тривогу,
Розтинаючи небосхил, –
І веселка тобі під ноги
Опустилась, чудна, без сил.

ЛІРИКА - ЧУЖА НЕВІРНИЦЯ - Федеріко Гарсія Лорка

ЧУЖА НЕВІРНИЦЯ

…Да й берег її завів я –
за дівчину її мав,
а вона була заміжня.

Була нічка петрівчана,
весільної грали тіні –
ліхтарі якраз погасли,
а цикади заблимтіли.
Я торкнув їй сонні перса,
як виходили за місто,
і вони мені розкрились,
мов дві китиці ряснисті.
Накрохмалена спідниця
ув ушу мені шамтіла,
наче шовк шістьма ножами
шматував хтось що є сили.
Верби звільна колисали
Безсріберне верховіття,
і невговканими псами
обрій гавкав із заріччя.

ЛІРИКА - ПРО ЦАРІВНУ МІСЯЦІВНУ - Федеріко Гарсія Лорка

ПРО ЦАРІВНУ МІСЯЦІВНУ

Прийшла в кузню Місяцівна
в серпанковім покривалі,
хлопчик дивиться на неї –
краса очі пориває.
Має білими руками,
аж малому серце в’яне,
вислоняє, грішна й чиста,
тугі перса олив’яні.
«Тікай, тікай, Місяцівно,
бо як вернуться цигани,
накують із твого серця
намиста й перснів багато».

ЛІРИКА - Я заберу тебе - Сергій Татчин

***

Я заберу тебе з собою
У далечінь,
Де ми врятуємось любов’ю
Від зла вночі,
Де я вкладу в твої долоні
Прозорі сни,
Що зачекались нас в полоні
У далини.

Я заберу тебе у спокій
Ще при житті,
Де найщасливіші із років –
Немолоді,
Де добрі люди – надто щирі,
А люди злі
Живуть із добрими у мирі
На тій землі.

ЛІРИКА - Любов - Ростислав Білоус

ЛЮБОВ…

Що таке ЛЮБОВ?
У цiм бурхливiм свiтi,
Сповненому болi, i страждань, i люті?

ЛЮБОВ…
Що таке ЛЮБОВ?
Безперечно – це те палюче почуття,
Котре коханців груди розпирá,
Коли зливаються в коханні їх єствá,
Коли їх душі поринають в небуття.
Де лад і спокій вічнії панують
І де нещастя більше не чатує;
Де все погане відходить в забуття
І більше пам’ять не турбує…