Людмила Яцура - МРІЮТЬ АЙСТРИ


Мріють айстри,
І задумливі у тиші обеліски.
Визволителі!
Я вклонюся вам від серця низько-низько.
В сорок третім
Вересневим затуманеним світанком
Йшли солдати
Межовою, йшли на захід наші танки.

Йшли до волі,
Йшли до світла, а дорога
Це колюча
І терниста вогнепальна перемога.
Йшли солдати
Битим степом, а у небі чорна галка
Залишилась,
Залишилась їхнім домом Кінська Балка.

А в Отраднім
Полягло, земля, синів твоїх немало;
І, як пам’ять
Променіють навесні тепер тюльпани...
Крило чорне –
У вогні горить-димить наша країна,
Визволяли,
Визволяли рідну землю – Батьківщину.

Свята пам’ять,
Свята пам’ять односельців залишилась,
А солдатам
Мирні роси тільки снились...
Мріють айстри,
І задумливі у тиші обеліски.
Визволителі!
Я вклонюся вам від серця низько-низько.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.