Людмила Яцура - НАЗУСТРІЧ ЙДИ


Земля покликана людей любити,
Хоча й буває боляче від них,
Відчути кожного, своїм теплом зігріти,
Як мати любить діточок своїх.

А скільки злості, лиха, діянь темних
Вона ледь стримує в собі.
Життя, людино, не тече даремно –
Ти відповідь тримай, що скривдив ти її.

Допомагати їй потрібно,
Додати сили ти Землі зумій,
Ти доторкнись рукою вранці –
Вона відчує. Лиш не стій.

Підказок не чекай, не треба.
Назустріч йди і шанс це твій
І перший промінь сонця у долоні,
Прекрасному відкриті, ти зустрінь.

Що є життя?
Щоб жити і любити,
Все що навкруг співа, росте й дзвенить.
Що є життя? –
Щасливим бути і радіти,
Добро творити кожну мить.

І День Землі – родинне наше свято,
Любові сад, що батько з сином посадили,
Й милують око квіти – донька й мати
Створили Матінці-Землі це диво.

То ж хай живе Земля –
І нас немало в неї –
Й радіє тим, що лиш одна така,
Як чарівниця і прекрасна фея –
Не має меж її добра ріка.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.