ЛІРИКА - Так ніхто не кохав - Володимир Сосюра
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання..
Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки...
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки...
В'яне серце моє од щасливих очей,
що горять в тумані наді мною...
Розливається кров і по жилах тече,
ніби пахне вона лободою...
Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..
Де ви бачили більше кохання?..
Я для неї зірву Оріон золотий,
я — поет робітничої рані...
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання..
Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки...
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки...
ЦЕЙ ВІРШ СОСЮРИ ДІЙСНО ПОКАЗУЄ НАМ ТЕ ЩО СПРАВДІ КОХАННЯ РАНО ЧИ ПІЗНО ДО НАС ПРИХОДИТЬ,НЕ ЗАЛЕЖНО СТІЛЬКИ ТОБІ РОКІВ.ЩО ТИ ЗАРАДИ КОХАНОЇ ЛЮДИНИ НАВІТЬ ОРІОН ГОТОВИЙ ДІСТАТИ ІЗ НЕБА:)ВІРШ СУПЕР:)RESPECT!
ВідповістиВидалитиЯкщо коханню потрібен гімн, то як на мене вірш "Так ніхто не кохав", це і є
ВідповістиВидалитигімн справжнього кохання!