АННА АХМАТОВА - «Мне голос был. Он звал утешно...» («Мені був голос. Він, утішний...») - АННА АХМАТОВА

124.jpg«Мне голос был. Он звал утешно...» («Мені був голос. Він, утішний...») Переклала С. Жолоб



* * *

Мне голос был. Он звал утешно,
Он говорил: «Иди сюда,
Оставь свой край, глухой и грешный,
Оставь Россию навсегда.
Я кровь от рук твоих отмою,
Из сердца выну черный стыд,
Я новым именем покрою
Боль поражений и обид».

Но равнодушно и спокойно
Руками я замкнула слух,
Чтоб этой речью недостойной
Не осквернился скорбный дух.

Осень 1917

* * *

Мені був голос. Він, утішний,
Позвав мене: «Іди сюди,
Покинь свій край глухий і грішний,
Покинь Росію назавжди.
Я кров із рук твоїх відмию,
Із серця вийму чорний страм,
Я новим іменем покрию
Сліди образ і давніх ран».

Але спокійна і холодна
Руками я замкнула слух,
Щоб жодним словом тим підлотним
Не осквернився скорбний Дух.

Осінь 1917




«Мне голос был. Он звал утешно...» («Мені був голос. Він, утішний...») Переклала С. Жолоб

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.