ЛІРИКА - Гріх - Грицько Чупринка

1154.jpg



Я знав, я пив її мучення
І взяв на душу гріх чужий;
Тому гріху нема наймення,
Ні заборони, ні межі.

Вона була в чудовім трансі,
Немов жива і не жива;
В давно знайомому романсі
Я чув, я знав її слова:

- Заглянь в пронизуючі очі,
Які там світяться огні,
В їх єсть гріховні темні ночі,
В їх єсть палкі жагучі дні.

Така вона!.. А я розбитий
Душею впав у смертну тінь;
Так я зірвав душевні квіти,
І в ритмі серця чую: згинь!..



Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.