Іван Драч ДЖМІЛЬ

14.jpgІван Драч
ДЖМІЛЬ




Ще вчора джміль гудів — сьогодні вже нема,
Застиг від холоду, ледь лапками він меле,
Крилята задубілі не здійма
І тихо й тоскно дивиться на мене.
Беру його із затінку, кладу
На щире сонце — в затишок осоння.
Джмелями літаки собі гудуть,
І джміль до них гуде собі спросоння.



Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.