Ой у полі криниченька
Ой у полі криниченька,
Там холодна водиченька.
Ой там Роман воли пасе,
Катерина воду несе.
Роман воли покидає,
Катерину переймає.
Ой став Роман жартувати
З відер воду виливати.
— Ой Романе, Романочку,
Не лий воду на сорочку.
Бо це вода не літняя…
В мене мати не рідная.
Бо це вода із Дунаю,
Буде бити, добре знаю.
Буде бити ще й лаяти,
Ще й Романом докоряти.
— Де ж ти, доню, барилася,
Що й вечерять спізнилася?
— Налетіли гусі з броду,
Сколотили мені воду.
А я стала-постояла,
Доки вода устояла.
— Брешеш, доню, вбрехалася,
Ти з Романом кохалася.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.