СТРІТЕННЯ
Зустрічалася зима з весною
І сіяло навкруг сонце весело.
Зима супила брови-хмароньки,
Вимітаючи сніг із закутків.
Я – Зима, я – Зима, Я – Зима,
Не пройшла, не пройшла, не пройшла.
Потрушу-замету доріжку,
Морозцем ще вдарю трішки…
Я – Зима, я – Зима, Я – Зима,
Не пройшла, не пройшла, не пройшла.
Потрушу-замету доріжку,
Морозцем ще вдарю трішки…
Та Весна своїм смілим подихом
Відганяла клубки снігу повнії,
Неба чисту блакить відкривала
І Зимі з висоти казала:
« Ой, Зима, ой, Зима, ой, Зима,
Ти пройшла, вже пройшла, так пройшла.
Я теплом обійму, зігрію,
До життя дорогу відкрию.
Я – Весна, я – Весна, я – Весна.
Я прийшла, вже прийшла, так прийшла
Я теплом обійму, зігрію,
До життя дорогу відкрию.!»
Людмила Яцура
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.