Людмила Яцура - У ЛЮДИНИ ЖИТТЯ ІЗ ДОРІГ

У ЛЮДИНИ ЖИТТЯ ІЗ ДОРІГ


У людини життя - із доріг,
Наче зітканий майстром килим.
Спека, дощ чи мороз, чи сніг -
Рідний край додає мені сили.


Межівська сторона ти моя,
Доля щедра для всіх – твоя.
Найчистіша душа – то люди,
Які люблять тебе всюди.


Їде потяг один у Львів,
А вечірній - спішить в столицю,
І на станції Межова
Доведеться йому зупиниться.


У Росію і на Кавказ,
В Севастополь, Донбас - мчить стрімко…
Я радію, горджусь, що в нас
В Межові є для всіх зупинка.


Простір. Час. І зустрічі знов.
А коли на душі буде гірко,
Приїзди в Межову. Тут любов,
Тут твій затишок – рідна домівка.

1 коментар:

  1. Анастасія Бігдан19 жовтня 2010 р. о 18:42

    Прекрасний вірш! Мені він найбільше подобається...

    ВідповістиВидалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.