СПРАВДІ ЖИВЕШ
Наскрізь пронизує вітер,
Дощ обливає, ідеш!..
Можна ж із цього радіти,
Якщо ти справді живеш.
Квітка проснулась весною,
Дай їй долоньки тепло.
Може їй тільки з тобою
Щастям всміхнеться добро.
Тільки побач сама поруч
Світла промінь живий,
І не хилися від вітру,
Не хорони своїх мрій.
Десь в твоїх снах глибоких
Ти – неповторна, жива…
Скотиться і засохне
Хай лиш сльозинка сумна.
Наскрізь пронизує вітер,
Дощ обливає, ідеш!
Можна ж із цього радіти,
Якщо ти справді живеш.
Людмила Яцура
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.