Стельмащук Сергій - МИНУЛІ РОКИ

d0bdd0b5d0b6d0bdd0bed181d182d18cМИНУЛІ РОКИ



І скільки часу вже пройшло,
Давно роки ті вже минули,
Твоє кохання зацвіло,
Щасливі дні вже промайнули.
Не знаєм  ми, чого шукали
Не знаєм , що ми берегли,
Яку любов ми колись мали,
Давно її ми продали.


Відкрий, ти серце назавжди,
Пусти, ти те, чого немає,
Любов отримай, і просто йди,
Люби життя, воно триває.


Померла пташка, не літає,
Лежить собі , чекає пору,
Не маю серця , що кохає,
Таку на світі маю кару.
Коли закінчаться страждання,
Колись це все згорить огнем,
Мабуть в житті нема кохання,
Колись нарешті це збагнем.


Сердечна втома не турбує
Можливо це не є життям ,
А може й справді щось бракує,
І все , що маєм є буттям,
Візьми життя за руку міцно,
Тримай , живи не будь байдужим,
Життя було і буде вічно,
Жили ми тут , ще й там послужим.
Назавжди можемо ми бути
Замкнувся день вже на замок,
Та ті слова, ніколи не забути
Життя це-сон, не вб’єш думок.
Відкрилось те чого немає
Червона стрічка почорніла,
А де те серце, що кохає?
Була любов та вже змарніла.


І знову сльози на очах...
Чиєсь кохання знов розбилось,
А скільки сліз у подушках
За те, що серце не змирилось.
Навіщо в серце ти впустила
Довіру, пристрасть і кохання,
Тепер сповна ти заплатила
Розбитим серцем й наріканням,
Час іде і все пройде, серце знову покохає
Хтось згубив , а хтось знайде,
Як любила ти його, більш ніхто не знає.


Прийти, повірити, забути
Коли життя іде на дно,
Побачити любити і відчути,
Коли на світ, тобі вже все одно.


Я все тобі можу віддати
І щастя, долю і кохання,
Собі пів серця мушу взяти
На вірші, на любов і на страждання,
Люби, кохай і не зважай
На те, що є на світі я,
Мій вірш в житті не забувай
Твоя є половинка, а інша вся моя.


Прожити щастя перший раз,
Не знати горя й болю
Віддати все і без образ
Коханню дати волю.


Закрий ти Боже душу грішну,
Прости мені гріхи мої ,
Збувать гріхи вже надто пізно
Сьогодні ми є тут, а завтра всі твої.


Прости мені гріхи мої
Моє є слово - це брехня
Без тебе ми вже нічиї
Надія є лиш на життя!


Життя знайшло дві нитки знову
Не вірю я життю німому
Знайшов я ключ до серця свого
Живу радію я від того.


Стельмащук Сергій м. Луцьк

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.