ЗВЕРТАЮСЬ...




d180d0b0d0b7d0bbd183d0bad0b0ЗВЕРТАЮСЬ...





Тепло і світло, і життя,
І нескінченна пустота.
Все це міняється з роками,
Одначе сміх не буде з нами,
Не буде й страху...
Вже ніщо не порятує нам добро,
І не зупинить страшну силу –

Кохання вічне й терпеливе,
І доблесть праведну твою,


Яку я в пеклі прокляну
І беззупинну страшну волю,

яку в безмірній непокорі



Поглине темрява страшна.
А там сидітиму і я...
І споглядатиму як вічність

Кружляє навколо життя,
І поглинає ту покірність,


Яка булла, коли ще я кохала...
Знай, мої звертання, все це не дарма
Колись згадаєш, як воно,

Як життя тобі клонилося до ніг,
А ти злякався труднощів і втік...

Таня Давиденко

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.