Вірш про Голодомор - Людмила Яцура - ЗАЛИШЕНА НАМ В СПАДОК ЦЯ ЗЕМЛЯ

Жертвам Голодомору


ЗАЛИШЕНА НАМ
В СПАДОК ЦЯ ЗЕМЛЯ


Блюзнірства над хрестами нічиїми
Не можна праведним терпіти,
Бо рівні перед Богом всі ми,
Час спочину відкриє очі:
Ким ти був і як же жити?
Від совісті де вакханалію подіти?
Побачиш швидко все як є,
Як на долоні все життя своє.
Смерть, Пам’ять, Вічність – ось зерно,
Отим людей мільйонам,
Життя обірване, а спомин
Хай буде світлим,
Хай залишиться святим.
Кидали їх живих у спільні ями…
Нащадків, звісно, в них нема,
Нема слідів, сліди зрівняли.
Ось – пам’яті сльоза страшна.
Найжахливіше катування:
Із світом в голоді прощання.
Щоб їх згадали – часу дзвін,
Свіча за упокій, нема могил…
Ми тут живем, коріння проросло,
Залишена нам в спадок ця земля,
Сади вишневі, криниці…Було…
Тож схилимось в подяці, пам’яті в ім’я.
6.02.2010

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.