Юра Гогіль - У променях раннього сонця

У променях раннього сонця


У променях раннього сонця
У краплях ранньої роси
У сяйві місячного неба
У вічних снах з'являєшся мені
Моя прекрасна й чарівна
Там бачу очі я твої
Які крадуть мене до тебе
Які тягнуть палкою любов'ю
Вічним й ніжним почуттям
Подихом ніжного кохання
Мов свіжим вітром навесні
Твої ніжні поцілунки
Твої радісні слова
Завмирає моє тіло
І тремтить від радості душа
Сонце світитиме над нами
Грітиме мою й твою любов
Ангел літатиме над нами
Купідони стрілятимуть в серця
Щоб кохалися ще дужче
Як це робимо тепер
Хоч ти так далеко є від мене
І нас розділяють моря
Моя любов ще більшою літає
Моя любов ще більшою стає
Я все більше мрію лиш про тебе
Все більше хочу бути лиш твоїм
Мрія в мене лиш одна
Щоб з'єдналися серця
Навіки ми з'єдналися в житті
Поєднали наші долі
І кохалися не тільки увісні
Щоб осінній дощ
Холодні снігопади і морози
Не забрали то все до чого ми йшли
То все що ми відчували
Та знай що я тебе кохаю
Та й ти для мене все у цьому проклятому житті

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.