Патрісія Рамус - Чужак

Чужак



Почалося життя там, де на карті не позначені місця.
Як за гратами я не бачу ні світла, ні душевного тепла.
Я все частіше відчуваю, як в мені гниє все те,
без чого раніше заснути не могла
і народжується щось нове, щось чуже.
У роздумах я в пошуках на самоті.
У сльозах вся моя душа.
Я в’яну на Землі, де щасливі ходять люди,
куди припливають кораблі.
Де серце чує мову, яка не зрозуміла моїй душі.
Я розмовляю з весною,
Яка охоче зове мене за собою,
Але я в страху покину той тунель, який рила уже
не перший день, де ростила як тополю свою душу свою волю.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.