Андрій Остафійчук - Ти заснеш моя кохана...

Ти заснеш моя кохана...


Ти заснеш, моя кохана,
Я до тебе в сні прийду,
Ніжно-ніжно поцілую
Та у казку поведу.


Будем ми з тобою разом,
Тільки зорі, я і ти...
Хочеш, можем посидіти,
А не хочеш, можем йти...


Можем йти туди, де сонце
З синіх вод завжди встає...
Чи туди, де Бог в віконце
Сон дитячий береже...


А як стомишся, мій янгол,
Ти скажи тихенько,
Я візьму тебе на руки,
Понесу легенько...


У ві сні ти поруч, мила,
Та насправді - там...
За хвилиночку з тобою
Все що є віддам...

3 коментарі:

  1. Гарний вірш!!! Дуже щиро, ніжно...

    ВідповістиВидалити
  2. Цей вірш посвящається його дружині. Жаль його з нами немає більше.....

    ВідповістиВидалити
  3. Андрій Остафійчук14 серпня 2013 р. о 02:47

    Ні не дружині. Покищо не одружений)

    ВідповістиВидалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.