Оля Рибалко - Але

Але



Мені не боляче. Але. Але. Завжди але… а мені хочеться так,щоб без Але… Але…


Ніжна краплина спадає з листка.
Пусто і сумно там у туманах,
Але все спочатку.
Бо світ не дріма -
Омана-тропа.


Ступаю легенько,
Легенько-маленько…
Боюсь наступти на віру,
Боюсь поламати довіру,
Боюсь, бо чекаю,
Що зможу - не знаю й...


Ступаю… Чекаю…


Та ось…
Маленька краплинка.
Неминуча хвилинка... Все.
Поряд і досить:
Набридко!
На що ти чекаєш?
Ти зовсім не знаєш, а я все ж така як була…
Я плила.
Нічого… Побачу. Пробачу. Пробачиш. Почуєш… і скажеш…


Та знай.. я така.. більше такої не буде… бо я увесьсвіт.Ти увесь світ,
Але інший…


Далека планета..
Планета безмежна…


Тобі не належна, бо кішка завжди йде сама по собі.
Але…
Але…
Я усе ж хочу. Ступаю... шукаю… я знаю… я знаю…

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.