Саві Божку
До 110-ої річниці з дня народження
ВІРНІСТЬ СТЕПУ
Ви чули як співає степ?
Той степ, де Савина душа жива:
Узгір’я вітер обіймає,
Чебрець хвилює й ковила.
Від скіфів та полян… І ми вдихаємо
Цей неповторний, даний Богом рай.
А зорі зверху споглядають
На наш соняшниковий край.
І жайворонок хліборобів кличе:
Пора, весна в своїх правах.
Глянь, Саво, край такий величний
Ти бачив мріючи, у снах?
Тут вірність степу залишилась!
Прийди, поглянь на все, прилинь.
Тут мови слово не згубилось
В звертанні цілих поколінь.
19.04.2011
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.