ЗАГАДАЮ ЩАСТЯ Я ЖІНОЧЕ
Переплачу, пертужу, а життя триває!
Загадаю, хоч трішки, щастя я жіноче:
Щоб мене кохали, щоб мене цінили,
Щоб не ображали, квіти дарували...
Так буває, люди, що сім`я велика,
Ніби і не гірше, ніж у добрих сім`ях,
А ти одинока, смуток і смятіння...
І чому це так все, так чому не я?
Та кохана й люба, тільки лиш одна!..
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.