Любима
Люблю її, а вона така нещасна,
це знаю я!
ЇЇ краса, немов ріка, чим дальше попливеш ,
тим більш її полюбиш, це знаю я!
Коли попробував цю річку я здолати,
бурхливу і буздону.
Зрозумівши, що для мене ці висоти не посяжні.
Змоєю маленькою нещасною любовю, як
тільки попливу, так зразу я помру
в обіймах крижаної красоти та вроди.
Зрозумівши це! я покинув свої марні спроби,
пробити цю велику грубу сталь!
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.