Людмила Яцура - ІЗ КРАСИ ЗЕМЛІ ЦЕЙ БОЖИЙ РАЙ

ІЗ КРАСИ ЗЕМЛІ ЦЕЙ БОЖИЙ РАЙ


Дихає весною Петриківка,
Вишеньок полонить ніжний цвіт,
Килими ще синього барвінку,
Ластівок-провісників політ.


Все по-справжньому тут,
Легко і незвично,
У людей-творців душа співа,
А картини, як калейдоскопи,
Де століть сховалась таїна.


Пливе пензель – оживають квіти…
Вічний рух. Яка краса мазка!
Серце заставляють тріпотіти
Про цей край легенди Федора Панка.


Час іде, зозуль збиває з ліку,
Розцвітають ранки у росі…
Відданість мистецтву тут – навіки,
Квітка – гімн гармонії, красі.


Я лечу в енергетичному потоці:
Соняхи, жоржини, спів птахів…
І питаю: феномен це, що це
України, рідної землі?


Нам сміються квіти і калина,
Гріє й осяває рідний край
Із джерел любові – наші сили,
Із краси землі цей Божий рай!


26.02.2012

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.