Аня Роз - Гріх

Вже сліз немає, виплакані з горем,
І очі вже сумні - сумні
За що послав таку їй Боже долю?
За що лишив її ти в самоті?
Вона вже встигла покохати,
Вона вже встигла все пізнать
І як любити, як кохати,
Як за коханого вмирать...
Немає Боже в світі правди
Чужі гріхи умієм ми прощать
А за свої гріхи, насправді,
Життя потрібно нам віддать!
Вона гріхи його простила,
Простила Боже йому все!
Сама лягла ще юною в могилу,
Біль знищив все, біль знищив все......

Немає коментарів:

Опублікувати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.